В наш час воротарські рукавиці є, мабуть, найважливішим атрибутом серед екіпірування голкіпера. Важко зараз уявити воротаря під час футбольної гри без них. Але так було не завжди. До 1885 року ніхто й не догадувався, що є можливість так полегшити гру, захистити себе від багаторазових травм та позбавитись больових відчуттів при ловлі.

В 1885 році був створений патент на виготовлення перших воротарських рукавиць на ім’я британця Уильяма Сайкса, котрий був власником фірми по виробництву м’ячів та спортивного магазину. Саме тоді появились перші зразки захисту рук для футбольного воротаря з товстої шкіри. Більш детальні характеристики невідомі.

Одним з перших попробував новий атрибут Артур Вортон. Британський темношкірий воротар запам’ятався яскравою грою на воротах - виконав фантастичний трюк на перекладині. Проте рукавиці на той час не знайшли своїх шанувальників, через те, ще багато десятків років голкіпери виходили на поле з голими руками.

Лише у другій половині ХХ століття вони знайшли своє постійне місце серед головного футбольного екіпірування. Першим, хто став постійно грати у воротарських рукавицях був легендарний аргентинський воротар Амадео Каррисо. Більше двадцяти років він присвятив себе для захисту воріт, починаючи з 1940-го року. Футбольна публіка не одразу прийняла цей новий атрибут, аргументуючи це як боягузтво, проте Амадео згодом довів усім, що це лише вдосконалює його здібності та професійну гру.

Які саме тоді були моделі й уявити важко. Погано скроєні, тверді та жорсткі, ніякого зчеплення, й тим більше, відчуття м’яча. Тому багато хто шив їх самостійно, переробляючи з звичайних в’язаних (відривали резину з ракеток для пінг-понга й нашивали на долоні). Проте були й такі, що продовжували грати голими руками. Плювали тоді на руки не через ритуал, а для кращого тертя.

Так продовжувалось до 70-х років. Воротарські рукавиці зустрічалися рідко, фірм, які їх виготовляли було дуже мало. Лише після швидкого старту популярної фірми на кінець ХХ століття почали активно використовувати це екіпірування. Засновником був талановитий на той час італійський легендарний голкіпер, який також самостійно робив їх для себе, Стефано Андриоти. Є версія, що ідея по створенню рукавиць йому прийшла саме після невдалого матчу, випустивши з рук мокрий м'яч в дощ. Коли Стефано покинув спорт, активно почав займатись власною майстернею й першою країною для експорту стала Франція. Він часто рекомендував їх своїм старим колегам, знайомим та друзям. Все частіше і більшими партіями Стефано почав випускати цю футбольну атрибутику. До сьогодні фірма Stanno залишилась на спортивному ринку та є відомою для багатьох оцінювачів спорту та футболу, зокрема.

До створення фірми Stanno, новий «захист рук» особливо не прикрашав зовнішній вигляд. Звичайні чорні моделі з товстої шкіри чи каучуку не мали хорошого естетичного виду. Проте 1978 рік став революційним в цьому плані, адже тоді відбувся чемпіонат світу, де руки легендарного Зеппа Майера були вдягнені в великій білій моделі. Відтоді всі телевізійні екрани облетіли світлини відомого воротаря. Це спровокувало багатьох виробників та дизайнерів на пошук нових ідей. Відтоді почались створюватись яскраві дизайни, а персоналізації на застібках були вже звичною справою.

Сучасний футбол став набагато професійнішим та жорсткішим, тому зробити сейв без захисту рук воротарю просто неможливо. Воротарські рукавиці можна придбати в кожному магазині спортивних товарів. Є безліч відомих світових брендів, які спеціалізуються на виробництві продукції для спорту. Сьогоднішні можливості та нові технології зробили для минулого, здається, неможливе. Вдосконалені моделі різноманітних кроїв, з різними товщинами латексів, для різних погодних умов та поверхонь. Кожного сезону презентуються все новіші колекції. Світ прогресує, а з ним і товари для голкіперів.